... “Ті ж не танцюють і не п’ють
Чому ж вони туди ідуть?
Що роблять там? Просто сидять,
А як танцюють, ті стоять?”
“Горілки так, вони не п’ють
І не танцюють та ідуть,
Щоби родину привітати
І добрим чимсь посмакувати.
А ми на них і не зважаєм,,
(Що робить вдома в себе знаєм).
Хай як там хочуть, їхні справи,
Знайшов для нас ти ідеали...”
І сумно стало на душі,
Це ті, що мали б буть святі,
Це ті, що мали б бути сіллю,
А не в очах безбожних цвіллю.
Це ті, що мали би любити,
Життям про Господа вістити,
А не сидіти в зборі грішних,
Поміж принад земних, розкішних.
За зло ті мали б докоряти,
З терпінням грішників спасати,
До Господа за них молитись,
А не разом на гріх дивитись.
Не маємо родин цуратись,
Та Бога більш любить, страхатись.
Від Нього нам потрібна мудрість,
Живая віра і розсудність.
На території чужій є правила
І скажуть: “Стій, -
Не легко там щось поміняти, -
По нашому тут мусиш грати”.
І сіль стає вже не солона,
В очах з’являється заслона.
Не так співаються пісні,
Не стає радості в Христі.
Світ не прийме і Бога зрікся,
Відступником ти враз нарікся.
О, не живім, брати, двояко,
Хоч може й обговорять всяко.
За те ми ближнім сіллю будем,
Як їх в молитвах не забудем.
Якщо ділами допоможем,
А йти де гріх, скажіть: “Не можем”.
...Звертаю очі догори,
О, Господи, на цій землі
Дай сили Церкві бути сіллю,
А не безкорисною гниллю!
Комментарий автора: Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Бог неизменен - Антонина Фенева Однажды мой друг попросил меня подписать открытку ко Дню рождения для его знакомой, при этом он предложил мне в пожелании написать какой-нибудь отрывок из Библии, который был для этой девушки актуален. Я попросила Бога дать мне понять, что сейчас особенно необходимо для нашей подруги. В моих мыслях появились слова «Книга Малахии, третья глава, шестой стих». Я нашла в Библии это место: «Ибо Я – Господь, Я не изменяюсь». Эти слова я написала ниже поздравлений и пожеланий. Мой друг удивился моему выбору, так как он не считал, что информация о том, что Бог – неизменен, так актуальна для этой девушки.
Он ушел, а я захотела остаться одна, мне было грустно и хотелось подумать о том, что я нашла в Библии, понять, почему именно эти слова сейчас нужны для знакомой моего товарища. В итоге размышлений и молитв пришли стихи и осознание того факта, что где бы ты ни находился и как бы не менялась реальность вокруг тебя, Бог тот же самый и на Северном полюсе, и на Южном. Какие бы потрясения в жизни, перемены в личной судьбе не постигали нас, Бог всегда верен в Своей любви к каждому человеку.
Как оказалось в последствии эту девушку в будущем ожидала поездка из Европы в Южную Америку, где она проходила обучение в одной из профессиональных школ. Резкая смена декораций, образа и ритма жизни могла смутить ее, но слова о том, что Бог не изменяется, могла укрепить ее и поддержать в этот особенный период ее жизни.
Свидетельство : Встреча с гипнотизёром - Вячеслав Радион Трудно сегодня людям различить действия сил Божиих и сатаны. Лишь только зная Писание и искренне покаявшись во грехах, заключив Завет с Господом через водное крещение, получив духовное крещение и живя по Слову Божию, люди имеют познание от Бога где сила Божия, а где действие сатаны.
